Заступник директора з навчально-виховної роботи
Дмітрієва Л.О., вчитель музичного мистецтва
ЗЗСО №140, вища категорія, вчитель-методист;
педагог-організатор ЗЗСО №140 Маганова Н.В.,
спеціаліст II категорії.
«Мистецька освіта: стан, тенденції та перспективи розвитку в умовах сучасного закладу»
Освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, а її метою є розвиток людини як особистості, збагачення її талантів, інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Словник української мови тлумачить мистецтво як досконале вміння у справі; майстерність. Інший варіант пояснення терміну – галузь творчої художньої діяльності. Слід також погодитись з тлумаченням мистецтва як творчого відображення дійсності в художніх образах, творчої художньої діяльності.
Важлива роль у сучасних державотворчих процесах належить мистецькій освіті як специфічній освітній галузі. Саме через неї реалізуються актуальні завдання збереження духовної спадщини народу, формується естетична культура особистості. Зміни, що сьогодні відбуваються у мистецькій освіті, її інтеграція у світовий культурний простір, розв’язання проблем духовного виховання молодого покоління зумовлюють актуальність даної публікації.
Загальна мистецька освіта – це підсистема шкільної освіти, що гармонійно поєднує навчання, виховання і розвиток дітей і молоді засобами мистецтва, вона покликана підготувати їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної самоосвіти. Мистецька освіта є посередником між суспільно значущими культурними цінностями й особистісними цінностями людини та забезпечує набуття ключових і предметних мистецьких компетентностей, формування прагнення і здатності до художньо-творчої самореалізації і духовного самовдосконалення протягом життя.
Мистецька освіта в Україні набирає популярності, незважаючи на складності і невизначеність в соціальній, економічній та культурній сферах країни.
Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки. Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.
Протягом останніх років, об’єднавши роботу вчителя мистецтва та педагога –організатора, шляхом залучення дітей до шкільних та районних заходів, вдається розкрити їх мистецькі здібності, формувати здатність до різних видів активної музично-творчої діяльності.
Спираючись на власний педагогічний досвід, можна з впевненістю сказати, що працюючи з дітьми треба з одного боку, бути доброзичливим і люб’язним, а з іншого – стійким та вимогливим. Саме таким чином можна досягти взаєморозуміння між вчителем та учнями, адже саме педагог має прищепити любов до національно-культурної спадщини свого народу та його історичних цінностей. Тому, керуючись Указом Президента України 18.05.2019 № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» та постановою Кабінету Міністрів України 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки», у стінах школи шляхом проведення численних заходів вдається сформувати духовно зрілу та національно свідому особистість.
Серед найважливіших заходів, що були проведені протягом останніх років, хотілося б виділити День Захисника України, День Збройних Сил України, День вишиванки, День людей похилого віку, День Гідності та Свободи, День Соборності України, Естафета пам’яті до святкування 75-ї річниці Перемоги та вшанування пам’яті воїнів Другої Світової війни, День пам’яті Героїв Крут, виховні заходи, присвячені 35-й річниці аварії на ЧАЕС, Міжнародний день рідної мови, День української писемності і мови, Вшанування подвигів учасників Революції гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.
В галузі «Мистецтво» до домінантних ліній віднесені музична та образотворча, в які інтегруються художньо-синтетична (театральне, хореографічне та екранні мистецтва) в початковій школі та культурологічна в основній і старшій. У початковій школі пріоритетними є загальнонавчальні й загальнорозвивальні функції мистецтва; діти набувають художнього досвіду, емоційно сприймаючи навколишній світ, знайомляться зі специфікою мови різних видів мистецтва. У середніх класах художній досвід розширюється завдяки вивченню особливостей видів, жанрів і стилів мистецтва, що забезпечує комплекс компетентностей, необхідних для сприйняття і творчого самовираження.
Навчатися мистецтву як майстерності і бути спроможним навчати мистецтву інших – гуманна і перспективна мета для побудови життя і розуміння можливості свого функціонального включення в соціум.
З кожним роком все більше уваги приділяється розвитку творчої активності дітей. Вчитель мистецтва разом з педагогом-організатором відчиняють двері дітям у світ музики, живопису, театру, допомагають робити перші кроки до прекрасного. Тому що сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Необхідні і оптимальні умови на мистецьких уроках сприяють формуванню творчої гармонійної особистості та є якісними чинниками для творчого самовираження учнів.
Музика є скарбницею людських почуттів, думок і переживань. Духовний світ дитини, яка зуміє сприйняти це багатство, стає значно яскравішим, різнобічним, глибшим. На уроках музичного мистецтва, завдяки їх особливій чуттєвій атмосфері стає можливою робота душі - музика пробуджує своєю неповторною мовою, силою художніх образів впливає на відчуття, активізує уяву, викликає радість і насолоду, адже «музика - мова почуттів»: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання.
Вирішення завдань музичного виховання можливо при певних умовах. По-перше, цікавих, захоплюючих уроків; по-друге, створення атмосфери емоційного сприйняття програмних музичних творів. Робота вчителя музичного мистецтва характеризується багатоплановістю його діяльності, він має володіти методами шкільної музичної педагогіки, а саме: методом порівняння, словесним, наочно-слуховим, наочнозоровим, методом роздумів під музику. Вміти, цікаво та яскраво розповідати дітям про музику, охоплюючи такі ключові естетичні категорії, як види, жанри й стилі; бути обізнаним і вміти емоційно подати навчальний матеріал про сучасні музичні явища (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня); вміти професійно виконувати пісенний програмний репертуар та акомпанувати собі на музичному або електронному інструменті; вміти використовувати медіа ресурси; вести різні види позакласної роботи; виховувати в учнів емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва; формувати здатність до різних видів активної музично-творчої діяльності.
Учні з інтересом і задоволенням беруть участь у створенні творчих проектів, комп’ютерних презентацій.
Учні самостійно підбирають матеріал, використовуючи вміння і навички роботи в інтернет-мережі та з комп’ютером. Створивши проект у вигляді комп’ютерної презентації, учні із задоволенням захищають його на уроці. Під час цієї роботи учні не тільки поширювали свої знання, але й розвивали та удосконалювали навички роботи з комп’ютерними технологіями. Створення проектів не є обов’язковим домашнім завданням для учнів, це робота, на яку надихають учнів теми уроків, їх особлива зацікавленість і бажання розширити свої знання з тієї чи іншої теми.
Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі є ідея комплексного підходу, який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання. В нашому закладі освіти це відбуваеться шляхом залучення дітей у концертній діяльності.
Саме концертні та інші публічні виступи відіграють важливу роль у формуванні самосвідомості учнів. Виховне значення публічних концертних виступів полягає в тому, що дітей радує публічне визнання, у них з’являється відчуття важливості своєї справи, росте впевненість у власних силах, формується і розвивається артистизм, з’являється бажання піднятися ще на одну сходинку виконавської майстерності.
Традиційно в закладі освіти ми проводимо святкові концерти до Дня працівника освіти, Дня Захисника України, Міжнародного Дня людей похилого віку, Міжнародного жіночого дня 8 Березня, Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, вистави до Дня Святого Миколая та Нового року.
Важливу роль в розвитку мистецької освіти відіграє учнівське самоврядування. Учні з великим задоволенням беруть участь у різноманітних заходах: тематичні виставки малюнків, поробок, проведення флешмобу «Весела перерва», працювала лекторська група, в умовах карантину створювали відео привітання до Дня працівника освіти та Міжнародного жіночого дня 8 Березня. Також учні старшої школи із зацікавленістю створювали відео ролики на правову тематику.
Мистецька освіта виступає як один із могутніх засобів розвитку і формування цілісної особистості, духовності, творчої індивідуальності, інтелектуального й емоційного багатства. Основним завданням у сфері мистецької освіти є виховання в людині внутрішньої потреби духовного і творчого удосконалення.
Немає коментарів:
Дописати коментар